брикатися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бри́каюся (-сь) бри́кався (-сь) бри́катимуся (-сь)  —
Ти бри́каєшся бри́кався (-сь)
бри́калася (-сь)
бри́катимешся (-сь) бри́кайся (-сь)
Він
Вона
Воно
бри́кається (-сь) бри́кався (-сь)
бри́калася (-сь)
бри́калося (-сь)
бри́катиметься  —
Ми бри́каєм(о)ся (-сь) бри́калися бри́катимем(о)ся (-сь) бри́каймося (-сь)
Ви бри́каєтеся (-сь) бри́калися (-сь) бри́кайтеся (-сь)
Вони бри́каються бри́калися (-сь) бри́катимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бри́каючись
Дієприсл. мин. ч. бри́кавшись
Безособова форма

бри́-ка-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -брика-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. битися однією або обома задніми ногами (про копитних тварин) . [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]◆ Коли жартують, так хочеш відчути себе молодесеньким лошаком і брикатися Іван Ле
  2. перен., розм. виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ — То словом щирим обізвуся, то гостинця привезу… От моя дівчина й залишила брикатися М. М. Коцюбинський

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

битися однією або обома задніми ногами
виявляти норовистість; упиратися, пручатися

Джерела[ред.]