бронзовіти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бронзові́ю бронзові́в
бронзові́ла
бронзові́тиму  —
Ти бронзові́єш бронзові́в
бронзові́ла
бронзові́тимеш бронзові́й
Він
Вона
Воно
бронзові́є бронзові́в
бронзові́ла
бронзові́ло
бронзові́тиме  —
Ми бронзові́єм(о) бронзові́ли бронзові́тимем(о) бронзові́ймо
Ви бронзові́єте бронзові́ли бронзові́йте
Вони бронзові́ють бронзові́ли бронзові́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бронзові́ючи
Дієприсл. мин. ч. бронзові́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

брон-зо-ві́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бронз-; суфікси: -ов; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. набувати кольору бронзи; виділятися бронзовим кольором. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Сидять [діди] вечорами тихими… Бронзовіють високі чола А. С. Малишко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

набувати кольору бронзи; виділятися бронзовим кольором

Джерела[ред.]