бронзовіти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бронзові́ю	бронзові́в бронзові́ла	бронзові́тиму	—
Ти	бронзові́єш	бронзові́в бронзові́ла	бронзові́тимеш	бронзові́й
Він Вона Воно	бронзові́є	бронзові́в бронзові́ла бронзові́ло	бронзові́тиме	—
Ми	бронзові́єм(о)	бронзові́ли	бронзові́тимем(о)	бронзові́ймо
Ви	бронзові́єте	бронзові́ли		бронзові́йте
Вони	бронзові́ють	бронзові́ли	бронзові́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бронзові́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бронзові́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

брон-зо-ві́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бронз-; суфікси: -ов-і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. набувати кольору бронзи; виділятися бронзовим кольором. ◆ Сидять [діди] вечорами тихими… Бронзовіють високі чола А. С. Малишко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

набувати кольору бронзи; виділятися бронзовим кольором

Джерела

• Словник УЛІФ: бронзовіти