бронзувальниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бронзува́льниця | бронзува́льниці |
| Р. | бронзува́льниці | бронзува́льниць |
| Д. | бронзува́льниці | бронзува́льницям |
| З. | бронзува́льницю | бронзува́льниць |
| Ор. | бронзува́льницею | бронзува́льницями |
| М. | бронзува́льниці | бронзува́льницях |
| Кл. | бронзува́льницю | бронзува́льниці |
брон-зу-ва́ль-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -бронзувальн-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- спец. жін. ім. до бронзувальник. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |