брьохати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | брьо́хаю | брьо́хав брьо́хала | брьо́хатиму | — |
| Ти | брьо́хаєш | брьо́хав брьо́хала | брьо́хатимеш | брьо́хай |
| Він Вона Воно |
брьо́хає | брьо́хав брьо́хала брьо́хало | брьо́хатиме | — |
| Ми | брьо́хаєм(о) | брьо́хали | брьо́хатимем(о) | брьо́хаймо |
| Ви | брьо́хаєте | брьо́хали | брьо́хайте | |
| Вони | брьо́хають | брьо́хали | брьо́хатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | брьо́хаючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | брьо́хавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
брьо́-ха-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -брьоха-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈbrʲɔxɐte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок., розм. поволі рухатися в чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоті, снігу і т. ін.). ◆ В глибоких заметах брьохають коні М. М. Коцюбинський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |