Перейти до вмісту

бугристий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. бугри́стий бугри́сте бугри́ста бугри́сті
Р. бугри́стого бугри́стого бугри́стої бугри́стих
Д. бугри́стому бугри́стому бугри́стій бугри́стим
З. (іст./неіст.) бугри́стого (іcт.)
бугри́стий (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
бугри́сте бугри́сту бугри́стих (іст.)
бугри́сті (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. бугри́стим бугри́стим бугри́стою бугри́стими
М. бугри́стім
бугри́стому
бугри́стім
бугри́стому
бугри́стій бугри́стих

буг-ри́с-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бугр-; суфікс: -ист; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. рідк. те ж саме, що бугруватий. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]◆ Його бугристим м’язам міг би позаздрити неодин спортсмен Руданський
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від буго́р «пагорб», буге́р Л, 6угі́р Ж «тс.», бугорчатка (заст.) «туберкульоз», бугра́стий Я, бугри́стий, бугрува́тий; — рос. білор. буго́р, бугоры́нне «нагромадження, купа», буго́рыць «будувати, зводити абияк»; — psl. *bugъrъ; — мабуть, споріднене з лат. baũgurs «горб, пагорок», buguraĩns «горбкуватий», bauga «поплавець на рибальській сітці», budzis «гуля, жовно», а також санскр. bhugriáḥ «гнутий», н.-нім. biegen «гнути», готська biugan «тс.», від праіндоєвр. *bheug(h)- «гнути»; сумнівне пов’язання з укр. бга́ти, рос. бга́ть (Ильинский РФВ 62, 258; Шанский ЗСРЯ І 2, 209) або гора́ (Mikl. EW 73), а також етимологічне виведення з чаг. bogri «кривий, зігнутий», тур. bögri «горб» (Преобр. І 50; Bern. І 97; Matzenauer LF 7, 17; Mikl. ТЕl Nachtr. II 90) або зіставлення з осет. bak' «згорблений», bok’ «тс.», н.-нім. Buckel «горб» (Абаев ИЭСОЯ І 269).— Болдирєв Белар. лексікал. і этым. 15; Фасмер І 228; Горяев 31; Sławski 148; ЭССЯ З, 9; Sł. prasł. І 436; Sadn.— Aitz. VWb. I 109; Rozwadowski Studia 242—243; Trautmann 28; Эндзелин ЖМНП 1910, липень 200—201; Mühl.— Endz. I 267, 345; Būga RR 1 324.



Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]