бугор

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	буго́р	бугри́
Р.	бугра́	бугрі́в
Д.	бугро́ві бугру́	бугра́м
З.	буго́р	бугри́
Ор.	бугро́м	бугра́ми
М.	бугру́	бугра́х
Кл.	бугру́*	бугри́*

бу-го́р

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бугор-.

Вимова

• МФА : [bʊˈɦɔr] (одн.), [bʊˈɦrɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. невеликий горб; невелике підвищення на поверхні чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від буго́р «пагорб», буге́р Л, 6угі́р Ж «тс.», бугорчатка (заст.) «туберкульоз», бугра́стий Я, бугри́стий, бугрува́тий; — рос. білор. буго́р, бугоры́нне «нагромадження, купа», буго́рыць «будувати, зводити абияк»; — psl. *bugъrъ; — мабуть, споріднене з лат. baũgurs «горб, пагорок», buguraĩns «горбкуватий», bauga «поплавець на рибальській сітці», budzis «гуля, жовно», а також санскр. bhugriáḥ «гнутий», н.-нім. biegen «гнути», готська biugan «тс.», від праіндоєвр. *bheug(h)- «гнути»; сумнівне пов’язання з укр. бга́ти, рос. бга́ть (Ильинский РФВ 62, 258; Шанский ЗСРЯ І 2, 209) або гора́ (Mikl. EW 73), а також етимологічне виведення з чаг. bogri «кривий, зігнутий», тур. bögri «горб» (Преобр. І 50; Bern. І 97; Matzenauer LF 7, 17; Mikl. ТЕl Nachtr. II 90) або зіставлення з осет. bak' «згорблений», bok’ «тс.», н.-нім. Buckel «горб» (Абаев ИЭСОЯ І 269).— Болдирєв Белар. лексікал. і этым. 15; Фасмер І 228; Горяев ЗІ; Slawski 148; ЭССЯ З, 9; Sł. prasł. І 436; Sadn.— Aitz. VWb. I 109; Rozwadowski Studia 242—243; Trautmann 28; Эндзелин ЖМНП 1910, липень 200—201; Miihl.— Endz. I 267, 345; Būga RR 1 324.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бугор

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

Корінь: -бугор-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. бугор (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від буго́р «пагорб», буге́р Л, 6угі́р Ж «тс.», бугорчатка (заст.) «туберкульоз», бугра́стий Я, бугри́стий, бугрува́тий; — рос. білор. буго́р, бугоры́нне «нагромадження, купа», буго́рыць «будувати, зводити абияк»; — psl. *bugъrъ; — мабуть, споріднене з лат. baũgurs «горб, пагорок», buguraĩns «горбкуватий», bauga «поплавець на рибальській сітці», budzis «гуля, жовно», а також санскр. bhugriáḥ «гнутий», н.-нім. biegen «гнути», готська biugan «тс.», від праіндоєвр. *bheug(h)- «гнути»; сумнівне пов’язання з укр. бга́ти, рос. бга́ть (Ильинский РФВ 62, 258; Шанский ЗСРЯ І 2, 209) або гора́ (Mikl. EW 73), а також етимологічне виведення з чаг. bogri «кривий, зігнутий», тур. bögri «горб» (Преобр. І 50; Bern. І 97; Matzenauer LF 7, 17; Mikl. ТЕl Nachtr. II 90) або зіставлення з осет. bak' «згорблений», bok’ «тс.», н.-нім. Buckel «горб» (Абаев ИЭСОЯ І 269).— Болдирєв Белар. лексікал. і этым. 15; Фасмер І 228; Горяев ЗІ; Slawski 148; ЭССЯ З, 9; Sł. prasł. І 436; Sadn.— Aitz. VWb. I 109; Rozwadowski Studia 242—243; Trautmann 28; Эндзелин ЖМНП 1910, липень 200—201; Miihl.— Endz. I 267, 345; Būga RR 1 324.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	буго́р	бугры́
Р.	бугра́	бугро́в
Д.	бугру́	бугра́м
З.	буго́р	бугры́
О.	бугро́м	бугра́ми
П.	бугре́	бугра́х

бу-го́р

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бугор-.

Семантичні властивості

Значення

1. бугор (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від буго́р «пагорб», буге́р Л, 6угі́р Ж «тс.», бугорчатка (заст.) «туберкульоз», бугра́стий Я, бугри́стий, бугрува́тий; — рос. білор. буго́р, бугоры́нне «нагромадження, купа», буго́рыць «будувати, зводити абияк»; — psl. *bugъrъ; — мабуть, споріднене з лат. baũgurs «горб, пагорок», buguraĩns «горбкуватий», bauga «поплавець на рибальській сітці», budzis «гуля, жовно», а також санскр. bhugriáḥ «гнутий», н.-нім. biegen «гнути», готська biugan «тс.», від праіндоєвр. *bheug(h)- «гнути»; сумнівне пов’язання з укр. бга́ти, рос. бга́ть (Ильинский РФВ 62, 258; Шанский ЗСРЯ І 2, 209) або гора́ (Mikl. EW 73), а також етимологічне виведення з чаг. bogri «кривий, зігнутий», тур. bögri «горб» (Преобр. І 50; Bern. І 97; Matzenauer LF 7, 17; Mikl. ТЕl Nachtr. II 90) або зіставлення з осет. bak' «згорблений», bok’ «тс.», н.-нім. Buckel «горб» (Абаев ИЭСОЯ І 269).— Болдирєв Белар. лексікал. і этым. 15; Фасмер І 228; Горяев ЗІ; Slawski 148; ЭССЯ З, 9; Sł. prasł. І 436; Sadn.— Aitz. VWb. I 109; Rozwadowski Studia 242—243; Trautmann 28; Эндзелин ЖМНП 1910, липень 200—201; Miihl.— Endz. I 267, 345; Būga RR 1 324.