бгати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бга́ю	бга́в	бга́тиму	—
Ти	бга́єш	бга́в бга́ла	бга́тимеш	бга́й
Він Вона Воно	бга́є	бга́в бга́ла бга́ло	бга́тиме	—
Ми	бга́єм(о)	бга́ли	бга́тимем(о)	бга́ймо
Ви	бга́єте	бга́ли		бга́йте
Вони	бга́ють	бга́ли	бга́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	бга́ющий
Дієприкм. мин. ч.	бга́вший
Дієприсл. теп. ч.	бга́я
Дієприсл. мин. ч.	бга́в, бга́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	бга́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	бга́овано

бга́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бга-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈbɦɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. стискаючи в руках, м'яти, скручувати що-небудь ◆ Вона хапала листки, бгала їх у руках і оберемками кидала в камін на жар І. С. Нечуй-Левицький
2. певним чином складати, згортати що-небудь ◆ Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди М. М. Коцюбинський
3. вкладати, втискати щось куди-небудь
4. робити з тіста пироги і т. ін ◆ Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала Т. Г. Шевченко
5. діал. вити (гніздо) ◆ немає прикладів застосування.
6. діал. підгортати, підгинати ◆ Коло них лежала мама, марна, жовта, і бгала коліна під груди Стефаник

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• хоч у вухо бгай

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від бга́ти «складати, згортати; [вити (гніздо)]; втискувати, впихати, м'яти; робити з тіста пироги, коровай», бга́йниця «жінка, що робить із тіста весільні хліби», бгал «колода для вигинання полозів» Ж, бгаля́р «майстер, що вигинає обіддя, полози», бга́льня «дві вбиті в землю колоди для вигинання санних полозів; колодка для вигинання рибальських та інших крючків Я», бга́нка «складка, зморшка», бга́нок «пакунок», бгачки́й ««гнучкий», набгом «напхом, щільно», обга́ва «бгал» Ж, убига́ти «втискувати»; — рос. бгать «гнути, м'яти», бга́ться «протискуватися», обы́га «теплий одяг, ковдра», білор. бга́ць «пхати, тиснути»; — загальноприйнятої етимології не має; вважається (Mikl. EW 82; Bern. I 366) результатом метатези основи psl. *gъb-ati «гнути»; пов'язується також (Потебня РФВ 4, 125; Ильинский РФВ 62, 253—254 , 259; Machek Slavia 23, 65; Sł.prasł. I 463) з санскр. bhujáti «гне», готська biugan «гнути», д.-в.-нім. biegen «тс.», лит. pabūgti «злякатись», які походять від праіндоєвр. *bheugh- «гнути».— Фасмер—Трубачев 1 140.— Пор. гиба́ти, гну́ти, бі́гти.

Переклад

стискаючи в руках, м'яти, скручувати що-небудь

певним чином складати, згортати що-небудь

вкладати, втискати щось куди-небудь

робити з тіста пироги і т. ін

вити (гніздо)

підгортати, підгинати

Джерела

• Словник УЛІФ: бгати