Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бу́йствую	бу́йствував	бу́йствуватиму	—
Ти	бу́йствуєш	бу́йствував бу́йствувала	бу́йствуватимеш	бу́йствуй
Він Вона Воно	бу́йствує	бу́йствував бу́йствувала бу́йствувало	бу́йствуватиме	—
Ми	бу́йствуєм(о)	бу́йствували	бу́йствуватимем(о)	бу́йствуймо
Ви	бу́йствуєте	бу́йствували		бу́йствуйте
Вони	бу́йствують	бу́йствували	бу́йствуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	бу́йствуючи
Дієприсл. мин. ч.	бу́йствувавши
Безособова форма	бу́йствовано

буйствувати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -буйств-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

недок., рідк. поводити себе нестримано; бушувати, бешкетувати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів