бундючний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	бундю́чний	бундю́чне	бундю́чна	бундю́чні
Р.	бундю́чного	бундю́чного	бундю́чної	бундю́чних
Д.	бундю́чному	бундю́чному	бундю́чній	бундю́чним
З. (іст./неіст.)	бундю́чного (іcт.) бундю́чний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бундю́чне	бундю́чну	бундю́чних (іст.) бундю́чні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бундю́чним	бундю́чним	бундю́чною	бундю́чними
М.	бундю́чнім бундю́чному	бундю́чнім бундю́чному	бундю́чній	бундю́чних

бун-дю́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бундюч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. надмірно чванливий, пихатий. ◆ Не вподобала а Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною... Панас Мирний
2. дуже багатий; пишний, розкішний. ◆ — Не хотів я справляти бундючного весілля, а воно таки само справилось І. С. Нечуй-Левицький
3. пишномовний. ◆ Демагоги виголошують гучні промови, та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів Шовкопляс

Синоніми

1. гордовитий, чванливий, пихатий
2. пишний, розкішний
3. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: бундючність прикметники: дієслова: бундючитися, бундячитися прислівники: бундючно

Етимологія

Від ??

Переклад

надмірно чванливий, пихатий
Російськаru: напыщенный (ru); спесивый (ru), надутый (ru) (іноді) чванный (ru), (крайне щепетильный в поведении, обращении) чопорный (ru)

дуже багатий; пишний, розкішний
Російськаru: пишный (ru)

пишномовний
Російськаru: напыщенный (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: бундючний