бундючний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. бундю́чний бундю́чна бундю́чне бундю́чні
Р. бундю́чного бундю́чної бундю́чного бундю́чних
Д. бундю́чному бундю́чній бундю́чному бундю́чним
З. бундю́чного (іcт.)
бундю́чний (неіст.)
бундю́чну бундю́чне бундю́чних (іст.)
бундю́чні (неіст.)
О. бундю́чним бундю́чною бундю́чним бундю́чними
М. бундю́чнім
бундю́чному
бундю́чній бундю́чнім
бундю́чному
бундю́чних

бун-дю́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бундюч-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. надмірно чванливий, пиха­тий. ◆ Не вподобала а Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною... Панас Мирний
  2. дуже багатий; пишний, розкішний. ◆ — Не хотів я справляти бундючного весілля, а воно таки само справи­лось Нечуй-Левицький
  3. пишномовний. ◆ Демагоги виголошують гучні про­мови, та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів Шовкопляс

Синоніми[ред.]

  1. гордовитий, чванливий, пиха­тий
  2. пишний, розкішний

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]