бундючитися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бундю́чуся (-сь)	бундю́чився (-сь)	бундю́читимуся (-сь)	—
Ти	бундю́чишся	бундю́чився (-сь) бундю́чилася (-сь)	бундю́читимешся	бундю́чися
Він Вона Воно	бундю́читься	бундю́чився (-сь) бундю́чилася (-сь) бундю́чилося (-сь)	бундю́читиметься	—
Ми	бундю́чим(о)ся (-мось)	бундю́чилися (-сь)	бундю́читимем(о)ся (-мось)	бундю́чімося (-сь)
Ви	бундю́читеся (-сь)	бундю́чилися (-сь)		бундю́чітеся (-сь)
Вони	бундю́чаться	бундю́чилися (-сь)	бундю́читимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	бундю́чачись
Дієприсл. мин. ч.	бундю́чившись
Безособова форма	—

бундючитися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -бундюч-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [bʊnʲˈdʲut͡ʃetesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. поводитися бундючно, чванливо ◆ [Микола:] Він живе тілько тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном Котляревський

Синоніми

1. зарозуміватися, загордіти, підіймати носа, високо нестися

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: бундючність прикметники: бундючний дієслова: бундячитися прислівники: бундючно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: надуваться (ru), топорщиться (ru); (принимать важный вид) пыжиться (ru), петушиться (ru); фам. фордыбачить (ru), фордыбачиться (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: бундючитися