Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бурла́цький	бурла́цька	бурла́цьке	бурла́цькі
Р.	бурла́цького	бурла́цької	бурла́цького	бурла́цьких
Д.	бурла́цькому	бурла́цькій	бурла́цькому	бурла́цьким
З.	бурла́цького (іcт.) бурла́цький (неіст.)	бурла́цьку	бурла́цьке	бурла́цьких (іст.) бурла́цькі (неіст.)
О.	бурла́цьким	бурла́цькою	бурла́цьким	бурла́цькими
М.	бурла́цькім бурла́цькому	бурла́цькій	бурла́цькім бурла́цькому	бурла́цьких

бур-ла́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бурлаць-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

прикметник до бурлака і бурлак. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Силу ж панів перебила Голота бурлацька, Та не хтіла в одно стати Старшина козацька Українська дума ◆ З народної пісні, з волошкового простого слова починає кожен справжній поет, так і Володимир Олійник згадує, як він з Іваном Іовом вишукував по зернині чумацькі, сирітські, бурлацькі, колискові пісні, а потім вже і власна поезія зростала на тому полотні: А слово твоє неприкаяне і полум'яне, розносить барвінками рідні пісні по світах, бо справжня поезія, брате, як Фенікс той Птах… Пісенних джерел копачі ми — поети…

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів