бурлак
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бурла́к | бурлаки́ |
| Р. | бурлака́ | бурлакі́в |
| Д. | бурлако́ві бурлаку́ |
бурлака́м |
| З. | бурлака́ | бурлакі́в |
| Ор. | бурлако́м | бурлака́ми |
| М. | бурлако́ві бурлакі́ |
бурлака́х |
| Кл. | бурлаку́ | бурлаки́ |
бур-ла́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бурлак-.
Вимова
[ред.]- МФА : [bʊrˈlɑk] (одн.), [bʊrlɐˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- заст. рідк. те ж саме, що бурлака 1 ◆ У неділю багацький син На конику грає,— Бурлак бідний напас воли… Та з плугом рушав Українська народна пісня
- у Російській імперії: робітник, що разом з іншими тягне линвою річкове судно вгору проти течії ◆ Він показував мені, як ходять бурлаки в лямках Горький
- в Україні: неодружений козак-одинак, вільнолюбивий, незалежний. Вперше в літературному творі вказав на значення цього слова Іван Котляревський в "Енеїді", яка була видана в 1798 році, як свідчення існування українського народу. ◆ Еней був парубок моторний//
І хлопець хоть куди козак,// Удавсь на всеє зле проворний,// Завзятіший од всіх бурлак .
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |