буртувати
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бурту́ю | буртува́в | буртува́тиму | — |
| Ти | бурту́єш | буртува́в буртува́ла | буртува́тимеш | бурту́й |
| Він Вона Воно |
бурту́є | буртува́в буртува́ла буртува́ло | буртува́тиме | — |
| Ми | бурту́єм(о) | буртува́ли | буртува́тимем(о) | бурту́ймо |
| Ви | бурту́єте | буртува́ли | бурту́йте | |
| Вони | бурту́ють | буртува́ли | буртува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бурту́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | буртува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бурто́ваний | |||
| Безособова форма | бурто́вано | |||
бур-ту-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бурт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: [bʊrtʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- недок., перех. складати в бурти (в 1 знач.). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
