бутити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я буту́ю бутува́в бутува́тиму  —
Ти буту́єш бутува́в
бутува́ла
бутува́тимеш буту́й
Він
Вона
Воно
буту́є бутува́в
бутува́ла
бутува́ло
бутува́тиме  —
Ми буту́єм(о) бутува́ли бутува́тимем(о) буту́ймо
Ви буту́єте бутува́ли буту́йте
Вони буту́ють бутува́ли бутува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. бутува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. бутува́ний
Безособова форма


бу-ти́-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a.


Корінь: -бут-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., перех., техн. робити бутову кладку ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]