бухикати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бухи́каю | бухи́кав | бухи́катиму | — |
| Ти | бухи́каєш | бухи́кав бухи́кала | бухи́катимеш | бухи́кай |
| Він Вона Воно |
бухи́кає | бухи́кав бухи́кала бухи́кало | бухи́катиме | — |
| Ми | бухи́каєм(о) | бухи́кали | бухи́катимем(о) | бухи́каймо |
| Ви | бухи́каєте | бухи́кали | бухи́кайте | |
| Вони | бухи́кають | бухи́кали | бухи́катимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | бухи́кающий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | бухи́кавший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | бухи́кая | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бухи́кав, бухи́кавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бухи́каемый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | бухи́каовано | |||
бу-хи́-ка-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бухика-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʊˈxɪkɐte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- недок., розм. сильно кашляти. [▲ 1] ◆ Насилу повертається [Хівря] по хаті, та тільки кахикає та бухикає І. С. Нечуй-Левицький
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |