бухикнути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бухи́кну бухи́кнув
бухи́кнула
бухи́кну  —
Ти бухи́кнеш бухи́кнув
бухи́кнула
бухи́кнеш бухи́кни
Він
Вона
Воно
бухи́кне бухи́кнув
бухи́кнула
бухи́кнуло
бухи́кне  —
Ми бухи́кнем бухи́кнули бухи́кнем(о) бухи́кнім(о)
Ви бухи́кнете бухи́кнули бухи́кніть
Вони бухи́кнуть бухи́кнули бухи́кнуть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

бухикнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -бухик-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. док., розм. однокр. до бухикати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Іван Іванович глухо зі стогоном бухикнув Багмут

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]