бухтіти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бухті́ю	бухті́в бухті́ла	бухті́тиму	—
Ти	бухті́єш	бухті́в бухті́ла	бухті́тимеш	бухті́й
Він Вона Воно	бухті́є	бухті́в бухті́ла бухті́ло	бухті́тиме	—
Ми	бухті́єм(о)	бухті́ли	бухті́тимем(о)	бухті́ймо
Ви	бухті́єте	бухті́ли		бухті́йте
Вони	бухті́ють	бухті́ли	бухті́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бухті́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бухті́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

бух-ті́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бухт-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., діал. глухо звучати, бухати ◆ Бубон, як грім серед літа, бухтів Панас Мирний

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бухтіти