бухтіти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бухті́ю бухті́в бухті́тиму  —
Ти бухті́єш бухті́в
бухті́ла
бухті́тимеш бухті́й
Він
Вона
Воно
бухті́є бухті́в
бухті́ла
бухті́ло
бухті́тиме  —
Ми бухті́єм(о) бухті́ли бухті́тимем(о) бухті́ймо
Ви бухті́єте бухті́ли бухті́йте
Вони бухті́ють бухті́ли бухті́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бухті́ючи
Дієприсл. мин. ч. бухті́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

бух-ті́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бухт-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., діал. глухо звучати, бухати [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Бубон, як грім серед літа, бухтів Панас Мирний

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]