буцнути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бу́цну бу́цнув
бу́цнула
бу́цну  —
Ти бу́цнеш бу́цнув
бу́цнула
бу́цнеш бу́цни
Він
Вона
Воно
бу́цне бу́цнув
бу́цнула
бу́цнуло
бу́цне  —
Ми бу́цнем бу́цнули бу́цнем(о) бу́цнім(о)
Ви бу́цнете бу́цнули бу́цніть
Вони бу́цнуть бу́цнули бу́цнуть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма

буцнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -буцн-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. док., перех. і без додатка. однокр. до буцати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ І баран буцне, як зачепиш Матвій Номис

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]