буцнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бу́цну	бу́цнув бу́цнула	бу́цну	—
Ти	бу́цнеш	бу́цнув бу́цнула	бу́цнеш	бу́цни
Він Вона Воно	бу́цне	бу́цнув бу́цнула бу́цнуло	бу́цне	—
Ми	бу́цнем	бу́цнули	бу́цнем(о)	бу́цнім(о)
Ви	бу́цнете	бу́цнули		бу́цніть
Вони	бу́цнуть	бу́цнули	бу́цнуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

буцнути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -буцн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [ˈbut͡snʊte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. док., перех. і без додатка. однокр. до буцати. ◆ І баран буцне, як зачепиш Матвій Номис

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Прислів'я та приказки

• і баран буцне, як зачепиш

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: буцнути