Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
бу́ча
|
бу́чі
|
| Р.
|
бу́чі
|
бу́ч
|
| Д.
|
бу́чі
|
бу́чам
|
| З.
|
бу́чу
|
бу́чі
|
| Ор.
|
бу́чею
|
бу́чами
|
| М.
|
бу́чі
|
бу́чах
|
| Кл.
|
бу́че*
|
бу́чі*
|
бу́-ча
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -буч-; закінчення: -а.
Семантичні властивості
[ред.]- великий крик, галас, тривога. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Оришка забила бучу: — Як се так? Чого се так? Панас Мирний
- сварка, колотнеча. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Як же зчепились вони — така буча збилася, що ледве розняли їх Марко Вовчок
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Від ??
прослухати вимову?, файл