Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бігови́й	бігова́	бігове́	бігові́
Р.	бігово́го	бігово́ї	бігово́го	бігови́х
Д.	бігово́му	бігові́й	бігово́му	бігови́м
З.	бігово́го біговий	бігову́	бігове́	бігови́х бігові́
О.	бігови́м	бігово́ю	бігови́м	бігови́ми
М.	бігово́му бігові́м	бігові́й	бігові́м бігово́му	бігови́х

бі-го-ви́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -біг-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

призначений для швидкої їзди, бігу ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
спорт., авіац. призначений для вправ з бігу або для пробігу літаків і т. ін. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Літак вирулював на широку бігову доріжку Ю. К. Смолич

Найтісніша спорідненість
іменники: бігун, бігунка, біг дієслова: бігти, бігати

Від ??

Список перекладів