бігти

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. прискорено пересуватися па ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги ◆ Всіх би перегнав, та бігти боюсь Українське прислів'я
   1. розм. поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, поспішатнся, квапитися ◆ Стара мати шукає ліків, з усіма радиться та плаче, біжить оце до лікарки, то знов поспішаеться до знахарки: син в'яне! син нудиться! Марко Вовчок
   2. поспішно відступати; уті­кати ◆ На захід зелені шинелі од радянських багнетів біжать Сосюра
2. перен. швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямі ◆ Скакали коні, Ридван, мов вихор, в полі біг Котляревський
   1. швидко нестися в повітрі (про хмари, дим і т. ін.) ◆ В небі хмари біжать може буде гроза? Сосюра
   2. перен. простягатися в далечінь довгою смугою, довгим рядом ◆ Від хатки вузенька стежечка бігла до самого синього Дніпра Марко Вовчок
3. перен. швидко текти, плинути ◆ Прудко біжить та річка., до самої луки зеленої Марко Вовчок
   1. швидко си­патися, насипатися ◆ У нашому колгоспі добре жить — трактор оре, хліб біжить Українське прислів'я
4. перен. швидко мипати, проходити, збігати в часі ◆ Наш вік біжить, не скажеш: потривай Глібов
5. перен. шумуючи під час кипіння, виливатися, ли­тися через вінця (краї) посуду; швидко витікати ◆ Молоко біжить ◆ Борщ біжить

Синоніми

1. мчати, нестися, гнати, чухрати

Антоніми

Стояти

Фразеологізми

• як дурному згори бігти (як згори бігти)

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники: