бігти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прискорено пересуватися па ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги ◆ Всіх би перегнав, та бігти боюсь Українське прислів'я
    1. розм. поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, поспішатнся, квапитися ◆ Стара мати шукає ліків, з усіма радиться та плаче, біжить оце до лікарки, то знов поспішаеться до знахарки: син в'яне! син нудиться! Марко Вовчок
    2. поспішно відступати; уті­кати ◆ На захід зелені шинелі од радянських багнетів біжать Сосюра
  2. перен. швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямі ◆ Скакали коні, Ридван, мов вихор, в полі біг Котляревський
    1. швидко нестися в повітрі (про хмари, дим і т. ін.) ◆ В небі хмари біжать може буде гроза? Сосюра
    2. перен. простягатися в далечінь довгою смугою, довгим рядом ◆ Від хатки вузенька стежечка бігла до самого синього Дніпра Марко Вовчок
  3. перен. швидко текти, плинути ◆ Прудко біжить та річка., до самої луки зеленої Марко Вовчок
    1. швидко си­патися, насипатися ◆ У нашому колгоспі добре жить — трактор оре, хліб біжить Українське прислів'я
  4. перен. швидко мипати, проходити, збігати в часі ◆ Наш вік біжить, не скажеш: потривай Глібов
  5. перен. шумуючи під час кипіння, виливатися, ли­тися через вінця (краї) посуду; швидко витікати ◆ Молоко біжить ◆ Борщ біжить

Синоніми[ред.]

  1. мчати, нестися, гнати, чухрати

Антоніми[ред.]

Стояти

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]