біда

Українська

біда І

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	біда́	біди́
Р.	біди́
Д.	біді́	біда́м
З.	біду́	біди́
Ор.	бідо́ю	біда́ми
М.	біді́	біда́х
Кл.	бідо́*	біди́*

бі-да́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бід-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо. ◆ Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде Матвій Номис
2. несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності. ◆ Тільки що одчинили скриню, в мене в душі похололо: ото, думаю, знайдуть те дороге намисто, що подарував Грегор, то й буде біда І. С. Нечуй-Левицький
3. у знач. присудк. сл. погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимсь. ◆ Біда мені, усе слабую та й слабую М. М. Коцюбинський
4. заст. провина, шкода. ◆ Частенько між людьми буває — Один свою біду на другого звертає Л. І. Глібов

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• біда гне
• гнутися в три біди
• на біду
• не біда
• біда біду кличе

Етимологія

Від ??

Переклад

англійська: trouble грецька: ατυχία

польська: bieda російська: беда турецька: bela

Джерела

• Словник УЛІФ: біда
• Словник УЛІФ: біда
• біда на Lingvo.ua

біда ІІ

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	біда́	біди́
Р.	біди́
Д.	біді́	біда́м
З.	біду́	біди́
Ор.	бідо́ю	біда́ми
М.	біді́	біда́х
Кл.	бідо́*	біди́*

бі-да́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бід-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. двоколісний однокінний візок на одну або дві особи. ◆ По дорозі їдуть бідою Михно з Притулою А. В. Головко

Етимологія

Від ??