бідкатися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бі́дкаюся бі́дкався бі́дкатимуся  —
Ти бі́дкаєшся бі́дкався
бі́дкалася
бі́дкатимешся бі́дкайся
Він
Вона
Воно
бі́дкається бі́дкався
бі́дкалася
бі́дкалося
бі́дкатиметься  —
Ми бі́дкаєм(о)ся бі́дкалися бі́дкатимем(о)ся бі́дкаймося
Ви бі́дкаєтеся бі́дкалися бі́дкайтеся
Вони бі́дкаються бі́дкалися бі́дкатимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бі́дкаючися
Дієприсл. мин. ч. бі́дкавшися
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бід-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по каменюках І. Я. Франко
  2. з оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ — Оце, боже мій! де це вона загаялась?— бідкались баби І. С. Нечуй-Левицький
  3. без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись… Марко Вовчок
  4. рідк. жити в бідності, бідувати. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ — Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, у розкоші поживе Г. Ф. Квітка-Основ'яненко

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]