бідкувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бідку́ю | бідкува́в | бідкува́тиму | — |
Ти | бідку́єш | бідкува́в бідкува́ла | бідкува́тимеш | бідку́й |
Він Вона Воно |
бідку́є | бідкува́в бідкува́ла бідкува́ло | бідкува́тиме | — |
Ми | бідку́єм(о) | бідкува́ли | бідкува́тимем(о) | бідку́ймо |
Ви | бідку́єте | бідкува́ли | бідку́йте | |
Вони | бідку́ють | бідкува́ли | бідкува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | бідку́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | бідкува́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | бідко́ваний | |||
Безособова форма | бідко́вано |
бід-ку-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бідк-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʲidkʊˈu̯ɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рідк. тужити, уболівати, клопотатися. [≈ 1] ◆ А той. Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!… Т. Г. Шевченко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
тужити, уболівати, клопотатися | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з суфіксом -ува
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Цитати/Шевченко Т. Г.
- Слова з 9 букв/uk
- Дієслова каузації емоцій/uk
- Дієслова дистрибутивного способу дії/uk
- Дієслова турботи/uk