Українська

бі-жу-те-рі-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -біжутер-; суфікс: -і; закінчення: -я.

жіночі прикраси з підробних каменів, скла, металу. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Тут були роскладені іскристі ювелірні прикраси. Деякі з них лежали під захисним склом, але оскільки більшість була відкрита, то стрілець зробив висновок, що це дешеві підробки... те, що Едді назвав би біжутерією. С. Кінг, «Крізь час» / переклад Олена Любенко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів