біснуватися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бісну́юся (-сь)	бісну́вся, (-всь) бісну́лася, (-лась)	бісну́тимуся бісну́тимусь	—
Ти	бісну́єшся	бісну́вся, (-всь) бісну́лася, (-лась)	бісну́тимешся	бісну́йся
Він Вона Воно	бісну́ється	бісну́вся, (-всь) бісну́лася, (-лась) бісну́лося, (-лось)	бісну́тиметься	—
Ми	бісну́єм(о)ся (-сь)	бісну́лися	бісну́тимем(о)ся (-сь)	бісну́ймося (-сь)
Ви	бісну́єтеся (-сь)	бісну́лися		бісну́йтеся (-сь)
Вони	бісну́ються	бісну́лися, (-лись)	бісну́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бісну́ючись
Дієприсл. мин. ч.	бісну́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

біс-ну-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бісн-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [bʲisnʊˈu̯ɑtesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати. ◆ Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів Котляревський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати

Джерела

• Словник УЛІФ: біснуватися