біснуватися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бісну́юся (-сь) бісну́вся, (-всь)
бісну́лася, (-лась)
бісну́тимуся
бісну́тимусь
 —
Ти бісну́єшся бісну́вся, (-всь)
бісну́лася, (-лась)
бісну́тимешся бісну́йся
Він
Вона
Воно
бісну́ється бісну́вся, (-всь)
бісну́лася, (-лась)
бісну́лося, (-лось)
бісну́тиметься  —
Ми бісну́єм(о)ся (-сь) бісну́лися бісну́тимем(о)ся (-сь) бісну́ймося (-сь)
Ви бісну́єтеся (-сь) бісну́лися бісну́йтеся (-сь)
Вони бісну́ються бісну́лися, (-лись) бісну́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бісну́ючись
Дієприсл. мин. ч. бісну́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

біс-ну-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бісн-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів Котляревський

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати


Джерела[ред.]