вавилонець
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вавило́нець | вавило́нці |
| Р. | вавило́нця | вавило́нців |
| Д. | вавило́нцю вавило́нцеві |
вавило́нцям |
| З. | вавило́нця | вавило́нців |
| Ор. | вавило́нцем | вавило́нцями |
| М. | вавило́нці вавило́нцеві вавило́нцю |
вавило́нцях |
| Кл. | вавило́нцю | вавило́нці |
ва-ви-ло́-нець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вавилон-; суфікс: -ець.
Вимова
[ред.]- МФА : [ʋɐu̯eˈlɔnet͡sʲ] (одн.), [ʋɐu̯eˈlɔnʲt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- житель Вавилону. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Вавилонець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- вавилонець на Lingvo.ua