вбувати

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вбу́ю	вбува́в	вбува́тиму	—
Ти	вбу́єш	вбува́в вбува́ла	вбува́тимеш	вбу́й
Він Вона Воно	вбу́є	вбува́в вбува́ла вбува́ло	вбува́тиме	—
Ми	вбу́єм(о)	вбува́ли	вбува́тимем(о)	вбу́ймо
Ви	вбу́єте	вбува́ли		вбу́йте
Вони	вбу́ють	вбува́ли	вбува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	вбу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	вбува́вши
Безособова форма	вбу́тно

вбувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — вбути.

Префікс: в-; корінь: -бу-; суфікси: -в-а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. те ж саме, що взувати. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вбувати