Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вва́люю	вва́лював	вва́люватиму	—
Ти	вва́люєш	вва́лював вва́лювала	вва́люватимеш	вва́люй
Він Вона Воно	вва́лює	вва́лював вва́лювала вва́лювало	вва́люватиме	—
Ми	вва́люєм(о)	вва́лювали	вва́люватимем(о)	вва́люймо
Ви	вва́люєте	вва́лювали		вва́люйте
Вони	вва́люють	вва́лювали	вва́люватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	вва́люючи
Дієприсл. мин. ч.	вва́лювавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	вва́люваний
Безособова форма	вва́лювано

вва́-лю-ва-ти

Префікс: в-; корінь: -вал-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

перех. вкидати якийсь важкий предмет у що-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
неперех., розм. те ж саме, що ввалюватися 3. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

вкидати якийсь важкий предмет у що-небудь
Англійська_en: throw ^(en)

ввалюватися