Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вверта́ю	вверта́в вверта́ла	вверта́тиму	—
Ти	вверта́єш	вверта́в вверта́ла	вверта́тимеш	вверта́й
Він Вона Воно	вверта́є	вверта́в вверта́ла вверта́ло	вверта́тиме	—
Ми	вверта́єм(о)	вверта́ли	вверта́тимем(о)	вверта́ймо
Ви	вверта́єте	вверта́ли		вверта́йте
Вони	вверта́ють	вверта́ли	вверта́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	вверта́ючи
Дієприсл. мин. ч.	вверта́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

ввер-та́-ти

Префікс: в-; корінь: -верт-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

вкручуючи, вставляти, вгвинчувати що-небудь усередину чогось. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перен., розм. вставляти в чиюсь розмову слово, зауваження, жарт і т. ін. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. вживати у своїй мові слова, вислови і т. ін., які чим-небудь яскраво вирізняються. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

вкручуючи, вставляти, вгвинчувати що-небудь усередину чогось

вставляти в чиюсь розмову слово, зауваження, жарт і т. ін.

вживати у своїй мові слова, вислови і т. ін., які чим-небудь яскраво вирізняються