ввірчувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | вві́рчую | вві́рчував | вві́рчуватиму | — |
Ти | вві́рчуєш | вві́рчував вві́рчувала | вві́рчуватимеш | вві́рчуй |
Він Вона Воно |
вві́рчує | вві́рчував вві́рчувала вві́рчувало | вві́рчуватиме | — |
Ми | вві́рчуєм(о) | вві́рчували | вві́рчуватимем(о) | вві́рчуймо |
Ви | вві́рчуєте | вві́рчували | вві́рчуйте | |
Вони | вві́рчують | вві́рчували | вві́рчуватимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | вві́рчуючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | вві́рчувавши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | вві́рчуваний | |||
Безособова форма | вві́рчувано |
вві́р-чу-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: в-; корінь: -вірч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈʋʲːirt͡ʃʊu̯ɐte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]
- обертаючи навколо осі (свердло, коловорот і т. ін.), заглиблювати, вганяти у якесь тверде тіло. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з префіксом в-
- Українські слова з суфіксом -ува
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-f
- Статті з ілюстраціями
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 136 букв/uk
- Дієслова власне активної дії/uk
- Дієслова ґвинутвання/uk