вганяти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вганя́ю	вганя́в вганя́ла	вганя́тиму	—
Ти	вганя́єш	вганя́в вганя́ла	вганя́тимеш	вганя́й
Він Вона Воно	вганя́є	вганя́в вганя́ла вганя́ло	вганя́тиме	—
Ми	вганя́єм(о)	вганя́ли	вганя́тимем(о)	вганя́ймо
Ви	вганя́єте	вганя́ли		вганя́йте
Вони	вганя́ють	вганя́ли	вганя́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	вганя́ючи
Дієприсл. мин. ч.	вганя́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

вга-ня́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: в-; корінь: -ган-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [wɦɐˈnʲɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. примушувати зайти, вбігти, потрапити в що-небудь; заганяти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. з силою всаджувати, встромляти щось куди-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. доводити кого-небудь до якогось стану (частіше неприємного). ◆ Вганяти в піт.
4. розм. витрачати на щось певну суму грошей. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• ввігнати в гріб

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

примушувати зайти, вбігти, потрапити в що-небудь; заганяти

з силою всаджувати, встромляти щось куди-небудь

доводити кого-небудь до якогось стану

витрачати на щось певну суму грошей

Джерела

• Словник УЛІФ: вганяти
• Словник УЛІФ: вганяти
• Словник УЛІФ: вганяти