Українська

вді́в-ство

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -вдів-; суфікс: -ств; закінчення: -о.

нешлюбний стан чоловіка або жінки після смерті одного з подружжя. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: вдівонька, вдовичка прізвища: Удовенко, Удовиченко ін. іменники: вдовиця, вдовівна дієслова: вдовувати

Від ?

Список перекладів