взяти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ві́зьму́	взяв взя́ла	візьму́	—
Ти	ві́зьмеш	взяв взя́ла	ві́зьмеш	візьми́
Він Вона Воно	ві́зьме́	взяв взя́ла взя́ло	ві́зьме	—
Ми	ві́зьмем(о)	взя́ли	ві́зьмем(о)	візьмі́м(о)
Ви	ві́зьмете	взя́ли		візьмі́ть
Вони	ві́зьмуть	взя́ли	ві́зьмуть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	взя́тий
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	взя́вши
Безособова форма	взя́то

взя-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 14b/c'.

Корінь: -взя-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. див. узяти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: взяти
• Взяти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.