вигибати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я вигиба́ю вигиба́в вигиба́тиму  —
Ти вигиба́єш вигиба́в
вигиба́ла
вигиба́тимеш вигиба́й
Він
Вона
Воно
вигиба́є вигиба́в
вигиба́ла
вигиба́ло
вигиба́тиме  —
Ми вигиба́єм(о) вигиба́ли вигиба́тимем(о) вигиба́ймо
Ви вигиба́єте вигиба́ли вигиба́йте
Вони вигиба́ють вигиба́ли вигиба́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. вигиба́ючи
Дієприсл. мин. ч. вигиба́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

ви-ги-ба́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідні дієслова доконаного виду — вигинути, вигибти.

Префікс: ви-; корінь: -гиб-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. гинути, вмирати, пропадати (про всіх або багатьох). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Тріскались дерева по лісах. Вигибали сади О. Довженко ◆ Зубожів мій брат: то хліб не вродив, то худоба вигинула Марко Вовчок ◆ Дикі вівці давно вигибли від пазурів та зубів вовків та інших хижаків І. Франко ◆ В половині весни вже встиг пройтися косарем по селах аж такий голод, що вигинули навіть санітари, які вивозили трупи, як у Шевченковій «Чумі». Р. Іваничук

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]