Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	викли́кую	викли́кував	викли́куватиму	—
Ти	викли́куєш	викли́кував викли́кувала	викли́куватимеш	викли́куй
Він Вона Воно	викли́кує	викли́кував викли́кувала викли́кувало	викли́куватиме	—
Ми	викли́куєм(о)	викли́кували	викли́куватимем(о)	викли́куймо
Ви	викли́куєте	викли́кували		викли́куйте
Вони	викли́кують	викли́кували	викли́куватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	викли́куючи
Дієприсл. мин. ч.	викли́кувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	викли́куваний
Безособова форма	викли́кувано

ви-кли́-ку-ва-ти

Префікс: ви-; корінь: -клик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

див. викликати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів