викликувати
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | викли́кую | викли́кував | викли́куватиму | — |
Ти | викли́куєш | викли́кував викли́кувала | викли́куватимеш | викли́куй |
Він Вона Воно |
викли́кує | викли́кував викли́кувала викли́кувало | викли́куватиме | — |
Ми | викли́куєм(о) | викли́кували | викли́куватимем(о) | викли́куймо |
Ви | викли́куєте | викли́кували | викли́куйте | |
Вони | викли́кують | викли́кували | викли́куватимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | викли́куючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | викли́кувавши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | викли́куваний | |||
Безособова форма | викли́кувано |
ви-кли́-ку-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: ви-; корінь: -клик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА : [ʋeˈklɪkʊu̯ɐte] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- див. викликати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: викликувати
- Викликувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.