викликувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я викли́кую викли́кував викли́куватиму  —
Ти викли́куєш викли́кував
викли́кувала
викли́куватимеш викли́куй
Він
Вона
Воно
викли́кує викли́кував
викли́кувала
викли́кувало
викли́куватиме  —
Ми викли́куєм(о) викли́кували викли́куватимем(о) викли́куймо
Ви викли́куєте викли́кували викли́куйте
Вони викли́кують викли́кували викли́куватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. викли́куючи
Дієприсл. мин. ч. викли́кувавши
Пас. дієприкм. теп. ч. викли́куваний
Безособова форма викли́кувано

ви-кли́-ку-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: ви-; корінь: -клик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. див. викликати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]