виламувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ви́ламаю	вилама́в	вилама́тиму	—
Ти	ви́ламаєш	вилама́в вилама́ла	вилама́тимеш	ви́ламай
Він Вона Воно	ви́ламає	вилама́в вилама́ла вилама́ло	вилама́тиме	—
Ми	ви́ламаєм(о)	вилама́ли	вилама́тимем(о)	ви́ламаймо
Ви	ви́ламаєте	вилама́ли		ви́ламайте
Вони	ви́ламають	вилама́ли	вилама́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	ви́ламаючи
Дієприсл. мин. ч.	вилама́вши
Безособова форма	ви́ламано

виламувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — виламати.

Префікс: ви-; корінь: -лам-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. про двері, вікно тощо: натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь ◆ Я виламав двері, ускочив у хату. Нечуй-Левицький І. С.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: ламати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: виламувати
• Український лінгвістичний портал