вилучати

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вилуча́ю	вилуча́в вилуча́ла	вилуча́тиму	—
Ти	вилуча́єш	вилуча́в вилуча́ла	вилуча́тимеш	вилуча́й
Він Вона Воно	вилуча́є	вилуча́в вилуча́ла вилуча́ло	вилуча́тиме	—
Ми	вилуча́єм(о)	вилуча́ли	вилуча́тимем(о)	вилуча́ймо
Ви	вилуча́єте	вилуча́ли		вилуча́йте
Вони	вилуча́ють	вилуча́ли	вилуча́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	вилуча́ючи
Дієприсл. мин. ч.	вилуча́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

ви-лу-ча́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: ви-; корінь: -луч-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що вимикати; виключати. ◆ Російська військова влада наказала електростанціям російської зони негайно припинити постачання струму до західніх секторів міста Берліну. Таким чином установи західніх секторів змушені вилучати струм з 6 години ранку до півночі. Джерело — Українські вісті, №53 (205), рік IV, 30.06.1948.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: выключать (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: вилучати