виповісти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я випові́в випові́м
Ти випові́в
виповіла́
виповіси́ *випові́(д)ж
Він
вона
воно
Ми виповіли́ виповімо́ *випові́(д)жмо
Ви виповіли́ виповісте́ *випові́(д)жте
Вони виповіли́ виповідя́ть
Дієприкм.
Дієприкм. пас. випові́(д)жений
Дієприсл. випові́вши
Безособова форма

ви́-по-ві-сти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: ви-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. висловлювати, звіряти щось комусь. ◆ Крутояр замислився. Виповісти думки, які тіснилися в його голові, було не так легко. Вадим Собко ◆ У всьому тому не провинив Йов і не виповів нічого безумного проти Бога , «Йов 1:22»
  2. діал. відмовляти в чомусь. ◆ — А що, якби ви зараз, нині ще всім виповіли помешкання. Іван Франко

Синоніми[ред.]

  1. виказати, висловити, вилити, вимовити
  2. відмовити

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від повісти із префіксом ви-.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]