виповісти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин.	майб.	наказ.
Я	випові́в	випові́м	—
Ти	випові́в виповіла́	виповіси́	*випові́(д)ж
Він вона воно	випові́в виповіла́ виповіло́	випові́сть	—
Ми	виповіли́	виповімо́	*випові́(д)жмо
Ви	виповіли́	виповісте́	*випові́(д)жте
Вони	виповіли́	виповідя́ть	—
Дієприкм.	—
Дієприкм. пас.	випові́(д)жений
Дієприсл.	випові́вши
Безособова форма

ви́-по-ві-сти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: ви-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: ['vɪpovistɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. висловлювати, звіряти щось комусь. ◆ Крутояр замислився. Виповісти думки, які тіснилися в його голові, було не так легко. В. М. Собко ◆ У всьому тому не провинив Йов і не виповів нічого безумного проти Бога «Йов 1:22»
2. діал. відмовляти в чомусь. ◆ — А що, якби ви зараз, нині ще всім виповіли помешкання. І. Я. Франко

Синоніми

1. виказати, висловити, вилити, вимовити
2. відмовити

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• виповісти війну — оголосити війну

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від повісти із префіксом ви-.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: виповісти