вирікатися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	виріка́юся (-сь)	виріка́вся (-сь)	виріка́тимуся (-сь)	—
Ти	виріка́єшся	виріка́вся (-сь) виріка́лася (-сь)	виріка́тимешся (-сь)	виріка́йся (-сь)
Він Вона Воно	виріка́ється (-сь)	виріка́вся (-сь) виріка́лася (-сь) виріка́лося (-сь)	виріка́тиметься	—
Ми	виріка́єм(о)ся (-сь)	виріка́лися	виріка́тимем(о)ся (-сь)	виріка́ймося (-сь)
Ви	виріка́єтеся (-сь)	виріка́лися (-сь)		виріка́йтеся (-сь)
Вони	виріка́ються	виріка́лися (-сь)	виріка́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	виріка́ючись
Дієприсл. мин. ч.	виріка́вшись
Безособова форма	—

ви-рі-ка́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: ви-; корінь: -рік-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [ʋerʲiˈkɑtesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що зрікатися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: wyrzeć się (pl)

Джерела

• Словник УЛІФ: вирікатися