виявити
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | ви́явив | ви́явлю | — | |
Ти | ви́явив ви́явила | ви́явиш | ви́яв | |
Він Вона Воно |
ви́явив ви́явила ви́явило | ви́явить | — | |
Ми | ви́явили | ви́явим(о) | ви́явмо | |
Ви | ви́явили | ви́явте | ||
Вони | ви́явили | ви́являть | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Дієприкм. пас. мин. ч. | ви́явлений | |||
Безособова форма | ви́явлено |
виявити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.
Префікс: ви-; корінь: -яв-; суфікси: -и-ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- див. виявляти. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: виявити
- Виявити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.