виявити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		ви́явив	ви́явлю	—
Ти		ви́явив ви́явила	ви́явиш	ви́яв
Він Вона Воно		ви́явив ви́явила ви́явило	ви́явить	—
Ми		ви́явили	ви́явим(о)	ви́явмо
Ви		ви́явили		ви́явте
Вони		ви́явили	ви́являть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	ви́явлений
Безособова форма	ви́явлено

виявити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Префікс: ви-; корінь: -яв-; суфікси: -и-ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. див. виявляти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• виявити подробиці

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: виявити
• Виявити // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.