виявляти

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

-я́ю, -я́єш, недок., виявити, -влю, -виш; мн. виявлять; док., перех.

1. Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). || Виражати, передавати почуття, стан, наміри і т. ін. певними зовнішніми ознаками, проявами.
   ◆ Ви́явити себе́ ким — показати, відкрити свої здібності, позитивні якості або вади в чому-небудь.
2. Розповідати про що-небудь, висловлювати щось. || Розповідаючи, зізнаючись, робити відомим що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
3. Шукаючи, знаходити. || Викривати кого-, що-небудь. || Перевіривши що-небудь, установлювати якийсь факт. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Джерела

• Словник УЛІФ: виявляти
• Виявляти // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.