виявляти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | виявля́ю | виявля́в | виявля́тиму | — |
Ти | виявля́єш | виявля́в виявля́ла | виявля́тимеш | виявля́й |
Він Вона Воно |
виявля́є | виявля́в виявля́ла виявля́ло | виявля́тиме | — |
Ми | виявля́єм(о) | виявля́ли | виявля́тимем(о) | виявля́ймо |
Ви | виявля́єте | виявля́ли | виявля́йте | |
Вони | виявля́ють | виявля́ли | виявля́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | виявля́ющий | |||
Дієприкм. мин. ч. | виявля́вший | |||
Дієприсл. теп. ч. | виявля́я | |||
Дієприсл. мин. ч. | виявля́в, виявля́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | виявля́емый | |||
Пас. дієприкм. мин. | — | |||
Безособова форма | виявля́овано |
ви-яв-ля́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: ви-; корінь: -яв-; суфікси: -л-я; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розповідати про що-небудь, висловлювати щось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розповідаючи, зізнаючись, робити відомим що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- шукаючи, знаходити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- викривати кого-, що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перевіривши що-небудь, установлювати якийсь факт. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
показувати, робити явним, помітним | |
виражати, передавати почуття, стан, наміри і т. ін. певними зовнішніми ознаками, проявами | |
розповідати про що-небудь, висловлювати щось | |
розповідаючи, зізнаючись, робити відомим що-небудь | |
шукаючи, знаходити | |
викривати кого-, що-небудь | |
перевіривши що-небудь, установлювати якийсь факт | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: виявляти
- Виявляти // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.
Категорії:
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з префіксом ви-
- Українські слова з суфіксом -л
- Українські слова з суфіксом -я
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-s-f
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 8 букв/uk
- Дієслова видимості/uk
- Дієслова сприйняття/uk
- Дієслова доступності сприйняттям/uk
- Дієслова доступності зором/uk
- Дієслова доступності нюхом/uk
- Дієслова доступності слухом/uk
- Дієслова каузації чуттів/uk
- Дієслова каузації позитивних емоцій/uk
- Дієслова каузації болю/uk
- Дієслова каузації захворювання/uk
- Дієслова каузації інтересу/uk
- Дієслова каузації відчуттів/uk
- Дієслова каузації страждань/uk
- Дієслова каузації втоми/uk
- Дієслова каузації емоцій/uk
- Дієслова відкривання/uk
- Дієслова передачі інформації/uk
- Дієслова мовлення/uk
- Дієслова пошуку/uk
- Дієслова знаходження/uk
- Дієслова перебування/uk
- Когнітивні дієслова/uk
- Епістемічні дієслова/uk
- Дієслова зізнання/uk
- Дієслова вираження/uk