волонтерити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я волонте́рю волонте́рив волонте́ритиму  —
Ти волонте́риш волонте́рив
волонте́рила
волонте́ритимеш волонте́р
Він
Вона
Воно
волонте́рить волонте́рив
волонте́рила
волонте́рило
волонте́ритиме  —
Ми волонте́рим(о) волонте́рили волонте́ритимем(о) волонте́рмо
Ви волонте́рите волонте́рили волонте́рте
Вони волонте́рять волонте́рили волонте́ритимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. волонте́ривши
Пас. дієприкм. теп. ч. волонте́рений
Безособова форма волонте́рено


во-лон-те́-ри-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a.

Корінь: -волонтер-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бути волонтером, працювати на волонтерських засадах. ◆ Такі наміри президента — це ляпас українцям, які протистояли узурпації влади Януковичем і які відважно захищають свою країну у війні проти Росії. Які розбудовують армію, волонтерять на фронті і в госпіталях, де лікуються поранені бійці. ◆ Також дівчата волонтерили на заходах церков, брали участь у міжнародному обіді, де готували кутю та пригощали нею студентів. Чундак А., «Насичено, пізнавально і… по-канадськи морозно: студентки Університету Св. Марії в Калгарі — про семестр», 30.11.2019 // ««Голос України»» Джерело — www.golos.com.ua/article/324691.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]