волонтерити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  тепер. мин. майб. наказ.
Я волонте́рю волонте́рив волонте́ритиму
Ти волонте́риш волонте́рив
волонте́рила
волонте́ритимеш волонте́р
Він
Вона
Воно
волонте́рить волонте́рив
волонте́рила
волонте́рило
волонте́ритиме
Ми волонте́рим(о) волонте́рили волонте́ритимем(о) волонте́рмо
Ви волонте́рите волонте́рили волонте́ритимете волонте́рте
Вони волонте́рять волонте́рили волонте́ритимуть
Дієприсл. тепер. волонте́рячи
Дієприсл. мин. волонте́ривши
Дієприкм. пасивн. волонте́рений
Безос. форма волонте́рено

во-лон-те́-ри-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a.

Корінь: -волонтер-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бути волонтером, працювати на волонтерських засадах. ◆ Такі наміри президента — це ляпас українцям, які протистояли узурпації влади Януковичем і які відважно захищають свою країну у війні проти Росії. Які розбудовують армію, волонтерять на фронті і в госпіталях, де лікуються поранені бійці. ◆ Також дівчата волонтерили на заходах церков, брали участь у міжнародному обіді, де готували кутю та пригощали нею студентів. Чундак А., «Насичено, пізнавально і… по-канадськи морозно: студентки Університету Св. Марії в Калгарі — про семестр», 30.11.2019

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]