волонтерити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	волонте́рю	волонте́рив	волонте́ритиму	—
Ти	волонте́риш	волонте́рив волонте́рила	волонте́ритимеш	волонте́р
Він Вона Воно	волонте́рить	волонте́рив волонте́рила волонте́рило	волонте́ритиме	—
Ми	волонте́рим(о)	волонте́рили	волонте́ритимем(о)	волонте́рмо
Ви	волонте́рите	волонте́рили		волонте́рте
Вони	волонте́рять	волонте́рили	волонте́ритимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.	волонте́ривши
Пас. дієприкм. теп. ч.	волонте́рений
Безособова форма	волонте́рено

во-лон-те́-ри-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a.

Корінь: -волонтер-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [wɔlɔnˈtɛrete]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. бути волонтером, працювати на волонтерських засадах. ◆ Такі наміри президента — це ляпас українцям, які протистояли узурпації влади Януковичем і які відважно захищають свою країну у війні проти Росії. Які розбудовують армію, волонтерять на фронті і в госпіталях, де лікуються поранені бійці. ◆ Також дівчата волонтерили на заходах церков, брали участь у міжнародному обіді, де готували кутю та пригощали нею студентів. Чундак А., «Насичено, пізнавально і… по-канадськи морозно: студентки Університету Св. Марії в Калгарі — про семестр», 30.11.2019 // ««Голос України»» Джерело — www.golos.com.ua/article/324691.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Волонтирець іменники: волонте́р, волонтеріа́т, волонте́рка, волонте́рство, волонтерува́ння, лі́кар-волонте́р, студент-волонте́р прикметники: волонте́рський

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: волонтёрить (ru)