вухналь
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вухна́ль | вухналі́ |
| Р. | вухналя́ | вухналі́в |
| Д. | вухналю́ вухнале́ві |
вухналя́м |
| З. | вухна́ль | вухналі́ |
| Ор. | вухнале́м | вухналя́ми |
| М. | вухналі́ вухналю́ |
вухналя́х |
| Кл. | вухна́лю* | вухналі́* |
вух-на́ль
Іменник чоловічого роду, відмінювання 2с.
Корінь: -вухналь-.
Вимова[ред.]
- МФА : [wʊˈxnɑlʲ] (одн.), [wʊxnɐˈlʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
.jpg)
Значення[ред.]
- спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита ◆ Він і тепер сидів у сідлі простоволосий, ріденький лапатий сніжок падав йому на довге волосся, падав на тихі дерева, на ще не замерзлу землю, і позаду залишалися сліди від копит, підбитих добрими японськими вухналями.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |