відмінний
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | відмі́нний | відмі́нна | відмі́нне | відмі́нні |
| Р. | відмі́нного | відмі́нної | відмі́нного | відмі́нних |
| Д. | відмі́нному | відмі́нній | відмі́нному | відмі́нним |
| З. | відмі́нного (іcт.) відмі́нний (неіст.) |
відмі́нну | відмі́нне | відмі́нних (іст.) відмі́нні (неіст.) |
| О. | відмі́нним | відмі́нною | відмі́нним | відмі́нними |
| М. | відмі́ннім відмі́нному |
відмі́нній | відмі́ннім відмі́нному |
відмі́нних |
від-мі́н-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: від-; корінь: -мін-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який чимось відрізняється від кого-, чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
- який має високу якість; дуже гарний, дуже добрий. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| який чимось відрізняється від кого-, чого-небудь | |
| який має високу якість; дуже гарний, дуже добрий | |