відьмувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	відьму́ю	відьмува́в	відьмува́тиму	—
Ти	відьму́єш	відьмува́в відьмува́ла	відьмува́тимеш	відьму́й
Він Вона Воно	відьму́є	відьмува́в відьмува́ла відьмува́ло	відьмува́тиме	—
Ми	відьму́єм(о)	відьмува́ли	відьмува́тимем(о)	відьму́ймо
Ви	відьму́єте	відьмува́ли		відьму́йте
Вони	відьму́ють	відьмува́ли	відьмува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	відьму́ючи
Дієприсл. мин. ч.	відьмува́вши
Безособова форма	відьмо́вано

відьмувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -відьм-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Відьмувати

Значення

1. поводитися відмою. ◆ — Недарма казали, що Вірчина баба відьмувала Джерело — (з газети).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: відьмувати