відьмувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я відьму́ю відьмува́в відьмува́тиму  —
Ти відьму́єш відьмува́в
відьмува́ла
відьмува́тимеш відьму́й
Він
Вона
Воно
відьму́є відьмува́в
відьмува́ла
відьмува́ло
відьмува́тиме  —
Ми відьму́єм(о) відьмува́ли відьмува́тимем(о) відьму́ймо
Ви відьму́єте відьмува́ли відьму́йте
Вони відьму́ють відьмува́ли відьмува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. відьму́ючи
Дієприсл. мин. ч. відьмува́вши
Безособова форма відьмо́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -відьм-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. поводитися відмою. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Недарма казали, що Вірчина баба відьмувала Джерело — (з газети).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]