віщувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я віщу́ю віщува́в віщува́тиму  —
Ти віщу́єш віщува́в
віщува́ла
віщува́тимеш віщу́й
Він
Вона
Воно
віщу́є віщува́в
віщува́ла
віщува́ло
віщува́тиме  —
Ми віщу́єм(о) віщува́ли віщува́тимем(о) віщу́ймо
Ви віщу́єте віщува́ли віщу́йте
Вони віщу́ють віщува́ли віщува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. віщу́ючи
Дієприсл. мин. ч. віщува́вши
Безособова форма віщо́вно

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -віщ-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. своєю поведінкою, голосом указувати на те, що буде (про птахів) [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. інтуїтивно щось відчувати [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
  5. указувати на щось; означати [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]