Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	га́вкаю	га́вкав	га́вкатиму	—
Ти	га́вкаєш	га́вкав га́вкала	га́вкатимеш	га́вкай
Він Вона Воно	га́вкає	га́вкав га́вкала га́вкало	га́вкатиме	—
Ми	га́вкаєм(о)	га́вкали	га́вкатимем(о)	га́вкаймо
Ви	га́вкаєте	га́вкали		га́вкайте
Вони	га́вкають	га́вкали	га́вкатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	га́вкающий
Дієприкм. мин. ч.	га́вкавший
Дієприсл. теп. ч.	га́вкая
Дієприсл. мин. ч.	га́вкав, га́вкавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	га́вкаемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	га́вкаовано

га́в-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -гавк-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць і деяких інших тварин) ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Птиці щебечуть, воли ревуть, собаки гавкають… Панас Мирний ◆ Веселий песик, іхній компаньйон, На поїзд гавкав з радісним презирством М. Т. Рильський ;
удавати гавкання. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Що то — голод!… Так було гірко, так важко, що, здається, вибіг би на вулицю та й гавкав, як пес… М. М. Коцюбинський ◆ — Я добре вмів… співати під різних птахів, гавкати по-собачому Леонід Смілянський, Сашко
обр. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Химерна, ненажерна паща [молотарки] ковта сніп за снопом. Гавка, мете, рве К. О. Гордієнко ◆ Гармати гавкають округ, горить довкола ліс Сава Голованівський, Поезії ;
перен. вульг. уживають у знач. говорити відносно людини, яку зневажають. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ — Ще й та обзивається! — Мовчала б уже та не гавкала. — кричала Мотря до Мелашки І. С. Нечуй-Левицький ◆ — Я протестую і вимагаю, щоб такі доповіді були частіше… — О, і воно береться ще гавкати! — почула Оля у себе над вухом Ірина Вільде, Сестри… .

Синоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: га́вкало, га́вкання, га́вкіт, гавку́н

Етимологія

Звуконаслідввальне

Переклад

Список перекладів
Англійська_en: bark ^(en) Грецька_el: γαβγίζω ^(el) Польська_pl: szczekać ^(pl) Російська_ru: гавкать ^(ru)

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

Словник УЛІФ: гавкати
Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.

[1] ?

[5] ?

[9] ?

[13] ?

[2] ?

[6] ?

[10] ?

[14] ?

[3] ?

[7] ?

[11] ?

[15] ?

[4] ?

[8] ?

[12] ?

[16] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 4]

[≠ 4]

[▲ 4]

[▼ 4]