гавкати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	га́вкаю	га́вкав	га́вкатиму	—
Ти	га́вкаєш	га́вкав га́вкала	га́вкатимеш	га́вкай
Він Вона Воно	га́вкає	га́вкав га́вкала га́вкало	га́вкатиме	—
Ми	га́вкаєм(о)	га́вкали	га́вкатимем(о)	га́вкаймо
Ви	га́вкаєте	га́вкали		га́вкайте
Вони	га́вкають	га́вкали	га́вкатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	га́вкающий
Дієприкм. мин. ч.	га́вкавший
Дієприсл. теп. ч.	га́вкая
Дієприсл. мин. ч.	га́вкав, га́вкавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	га́вкаемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	га́вкаовано

га́в-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -гавк-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈɦɑu̯kɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць і деяких інших тварин) ◆ Птиці щебечуть, воли ревуть, собаки гавкають… Панас Мирний ◆ Веселий песик, іхній компаньйон, На поїзд гавкав з радісним презирством Максим Рильський ;
2. удавати гавкання. ◆ Що то — голод!… Так було гірко, так важко, що, здається, вибіг би на вулицю та й гавкав, як пес… Михайло Коцюбинський ◆ — Я добре вмів… співати під різних птахів, гавкати по-собачому Леонід Смілянський, Сашко
3. обр. ◆ Химерна, ненажерна паща [молотарки] ковта сніп за снопом. Гавка, мете, рве Костянтин Гордієнко ◆ Гармати гавкають округ, горить довкола ліс Сава Голованівський, Поезії ;
4. перен. вульг. уживають у знач. говорити відносно людини, яку зневажають. ◆ — Ще й та обзивається! — Мовчала б уже та не гавкала. — кричала Мотря до Мелашки Нечуй-Левицький ◆ — Я протестую і вимагаю, щоб такі доповіді були частіше… — О, і воно береться ще гавкати! — почула Оля у себе над вухом Ірина Вільде, Сестри… .

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: га́вкало, га́вкання, га́вкіт, гавку́н

Етимологія

Звуконаслідввальне

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: bark (en) Грецькаel: γαβγίζω (el) Польськаpl: szczekać (pl) Російськаru: гавкать (ru)

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: гавкати
• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.