гетьманець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Disambig.svg Див. також Гетьманець.

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. гетьма́нець гетьма́нці
Р. гетьма́нця гетьма́нців
Д. гетьма́нцеві
гетьма́нцю
гетьма́нцям
З. гетьма́нця гетьма́нців
Ор. гетьма́нцем гетьма́нцями
М. на/у гетьма́нцеві
гетьма́нці
гетьма́нцю
на/у гетьма́нцях
Кл. гетьма́нцю гетьма́нці

геть-ма́-нець

Іменник чоловічого роду, відмінювання 5*a.


Корінь: -гетьман-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. перев. мн. -ці. Прихильник гетьмана, Гетьманату. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ 29 квітня 1918 року з’їзд земельних власників проголосив Павла Скоропадського гетьманом. Переворот пройшов майже без стрілянини. Народ відмовив у підтримці ЦР, нездатній розв’язувати поточні соціальні проблеми. За добу під контроль гетьманців перейшли всі важливі урядові інституції.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]