головництво

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. головни́цтво  —
Р. головни́цтва  —
Д. головни́цтву, головни́цтвові  —
З. головни́цтво  —
Ор. головни́цтвом  —
М. головни́цтві  —
Кл. головни́цтво*  —

го-лов-ни́ц-тво

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -голов-; суфікси: -ниц-тв; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що кримінальний злочин; кримінальщина. ◆ немає прикладів застосування.
  2. істор. у Давній Русі — грошовий викуп, що його сплачує убивця (головник) родичам вбитого.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]