Перейти до вмісту

головництво

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відмінок однина множина
Н. головни́цтво  —
Р. головни́цтва  —
Д. головни́цтву, головни́цтвові  —
З. головни́цтво  —
Ор. головни́цтвом  —
М. головни́цтві  —
Кл. головни́цтво*  —

го-лов-ни́ц-тво

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -голов-; суфікси: -ниц-тв; закінчення: .

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. те ж саме, що кримінальний злочин; кримінальщина. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. істор. у Давній Русі — грошовий викуп, що його сплачує убивця (головник) родичам вбитого.

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]