головництво
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | головни́цтво | — |
Р. | головни́цтва | — |
Д. | головни́цтву, головни́цтвові | — |
З. | головни́цтво | — |
Ор. | головни́цтвом | — |
М. | головни́цтві | — |
Кл. | головни́цтво* | — |
го-лов-ни́ц-тво
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -голов-; суфікси: -ниц-тв; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що кримінальний злочин; кримінальщина. ◆ немає прикладів застосування.
- істор. у Давній Русі — грошовий викуп, що його сплачує убивця (головник) родичам вбитого.
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова з суфіксом -ниц
- Українські слова з суфіксом -тв
- Українські слова морфемної будови слова R-s-s-f
- Історизми/uk
- Слова з 11 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Злочини/uk
- Кримінал/uk
- Викуп/uk